Моделювання професійної підготовки музичних терапевтів в університетах ЄС та США
DOI:
https://doi.org/10.32405/2308-8885-2024-1(111)-7-12Ключові слова:
музична терапія, професійна підготовка музичних терапевтів, модель професійної підготовки, фахові компетенції, університети ЄС і СШААнотація
У статті розкрито окремі теоретичні підходи до моделювання професійної підготовки музичних терапевтів у Європі та Сполучених Штатах Америки, які можуть включати різні варіанти практичної роботи та теоретичного навчання студентів, такі як супервізія, практика в клінічному середовищі, музична імпровізація та музичний аналіз..
Наголошено, що модель професійної підготовки є важливою складовою навчання музичних терапевтів, допомагає забезпечити якість та ефективність освітнього процесу, підготувати фахівців з потрібними компетенціями та навичками для успішної роботи в цій галузі.
Посилання
Varenyk, N. (2007). Tsi charivni i nebezpechni zvuky muzyky [These magical and dangerous sounds of music]. Dzerkalo tyzhnia, 12(641), 22.
Hazolyshyn, V. (2007). Art-terapiia: Mystetstvo bachyty [Art therapy: The art of seeing]. Kherson.
Hrynova, V. (2015). Muzykoterapiia yak skladova zdoroviazberezhuvalnoi tekhnolohii vykhovannia studentskoi molodi [Music therapy as a component of the health-saving technology of education of student youth]. Vytoky Pedahohichnoi Maisternosti, 16, 20–27.
Kovalova, S. V. (2018). Muzykoterapiia yak resurs zberezhennia zdorovia ta poperedzhennia syndromu «profesiinoho vyhorannia» v pedahohichnykh pratsivnykiv [Music therapy as a resource for preserving health and preventing the syndrome of “professional burnout” in pedagogical workers]. Narodna Osvita: Elektronne Fakhove Vydannia, 1, 15–22.
Kovalova, S. V. (2021). Muzykoterapiia u zberezhenni psykholohichnoho zdorovia pedahohiv: teoretychnyi aspekt [Music therapy in preserving the psychological health of teachers: theoretical aspect]. Svitovi osvitni trendy: stvorennia tvorchoho seredovyshcha STEAM-navchannia: Proceedings of International Scientific and Practical Online Conference. Kyiv: Vydanytstvo NPU im. M.P. Drahomanova.
Lvov, O. (2019). Muzykoterapiia yak napriamok. Istoriia, rozvytok, perspektyvy, tekhniky [Music therapy as a direction. History, development, prospects, techniques]. Forum psykhiatrii ta psykhoterapii, 12, 126-138
Lvov, O. O., & Zhabko, N. V. (2018). Muzychna psykhodrama ta muzykoterapevtychni rozstanovky [Musical psychodrama and music therapy arrangements]. Psykholohiia i osobystist. Naukovyi zhurnal, 2(14).
Poberezhna, H. I. (2010). Muzykoterapiia yak innovatsiina tekhnolohiia osobystisnoho rozvytku [Music therapy as an innovative technology of personal development]. Vyshcha osvita Ukrainy, 3, 87–97.
Plaksina, O. F. (2020). Muzychna terapiia yak odyn iz zasobiv ozdorovchoi rekreatsii zdobuvachiv vyshchoi osvity [Music therapy as one of the means of health recreation for students of higher education]. Naukovyi zhurnal «Innovatsiina pedahohika», 22(2), 47–49.
Strohal, T. Yu. (2017). Muzychna terapiia v ukrainskomu osvitnomu prostori: dosvid ta perspektyvy stanovlennia [Music therapy in the Ukrainian educational space: experience and prospects of development]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 14: Teoriia i metodyka mystetskoi osvity, 23, 7–11.
Shanskykh, H. (2003). Muzyka yak zasib korektsiinoi roboty [Music as a means of corrective work]. Mystetstvo v Shkoli, 5, 28–31.
Ahonen, H. (2015). The music in music therapy-psychodynamic music therapy in Europe: Clinical theoretical and research approaches. Canadian Journal of Music Therapy, 21(1), 112.
Aigen, K. (2013). Social interaction in jazz: Implications for music therapy. Nordic Journal of Music Therapy, 22(2), 180-209.
Bion, W. R. (1962). Learning from Experience. London: Heinemann Medical Books.
Fukui, H., & Toyoshima, K. (2008). Music facilitate the neurogenesis, regeneration and repair of neurons. Medical Hypotheses, 71(5), 765–769.
Garred, R. (2006). Music as therapy: A dialogical perspective. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
Hanna-Pladdy, B., & MacKay, A. (2011). The relation between instrumental musical activity and cognitive aging. Neuropsychology, 25(3), 378.
Horne-Thompson, A., & Grocke, D. (2008). The effect of music therapy on anxiety in patients who are terminally ill. Journal of Palliative Medicine, 11(4), 582-590.
Hensley, M. A., & Matthieu, M. M. (2011). Educational needs assessment for homeless service providers on preventing suicide. Social Work in Mental Health, 9(2), 92-106.
Kirschenbaum, H. E., & Henderson, V. L. E. (1989). Carl Rogers: Dialogues: Conversations with Martin Buber, Paul Tillich, BF Skinner, Gregory Bateson, Michael Polanyi, Rollo May, and others. Houghton: Mifflin and Company.
Lee, C. (2003). The architecture of aesthetic music therapy. Gilsum N.H.: Barcelona.
Rolvsjord, R. (2010). Resource-oriented music therapy in mental health care. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
Mandel, S. E., Hanser, S. B., Secic, M., & Davis, B. A. (2007). Effects of music therapy on health-related outcomes in cardiac rehabilitation: A randomized controlled trial. Journal of Music Therapy, 44(3), 176–197.
Möckel, M., Röcker, L., Störk, T., Vollert, J., Danne, O., Eichstädt, H., Müller, R., & Hochrein, H. (1994). Immediate physiological responses of healthy volunteers to different types of music: cardiovascular, hormonal and mental changes. European Journal of Applied Physiology and Occupational Physiology, 68(6), 451–459.
Mössler, K., Chen, X., Heldal, T.O., & Gold, C. (2011). Music therapy for people with schizophrenia and schizophrenia‐like disorders. Cochrane Database of Systematic Reviews, 12.
Russell, C., Kyle, S. D., & Wearden, A. J. (2017). Do evidence based interventions for chronic fatigue syndrome improve sleep? A systematic review and narrative synthesis. Sleep Medicine Reviews, 33, 101-110.
Stige B. (2002). Culture-centered music therapy. Dallas TX; Gilsum NH: Barcelona.
Warth, M., Keßler, J., Hillecke, T. K., & Bardenheuer, H. J. (2015). Music therapy in palliative care: A randomized controlled trial to evaluate effects on relaxation. Deutsches Ärzteblatt International, 112(46), 788.
Yue, Wu, MM, MT-BC (2019). The development of music therapy in Mainland China. Music Therapy Perspectives, 37(1), 84–92.
Wigram, T., Pedersen, I. N. & Bonde, L. O. (Eds.). (2002). A Comprehensive Guide to Music Therapy. Theory, Clinical Practice, Research and Training. London: Jessica Kingsley Publishers.
