Живописний етюд як засіб формування художньо-просторового мислення майбутніх архітекторів
DOI:
https://doi.org/10.32405/2308-8885-2025-4(118)-47-52Ключові слова:
образотворче мистецтво, академічний рисунок та живопис, майбутні архітектори, живописний етюд, цифрові технології, цифровий живопис, художньо-просторове мислення, композиційна культураАнотація
У статті здійснено теоретико-методичний аналіз живописного етюду як важливого інструмента професійної підготовки майбутніх архітекторів. Обґрунтовано актуальність виконання етюдів в умовах цифровізації та переходу до компетентнісної моделі мистецької й архітектурної освіти.
Показано, що етюд сприяє формуванню зорової аналітики, просторової уяви, композиційної культури та художньо-образного мислення, необхідних для подальшої проєктної діяльності.
Розкрито історичні засади та сучасні тенденції розвитку етюду, уточнено його педагогічний потенціал і значення для інтеграції традиційних та цифрових технік у навчальному процесі. На основі аналізу наукових джерел визначено функціональні можливості етюдної підготовки та окреслено перспективи її подальшого удосконалення.
Посилання
Holubchak, K. (2021). Metodyka dyzain-myslennia v arkhitekturnii osviti yak innovatsiinyi zasib formuvannia kreatyvnosti maibutnikh arkhitektoriv [The design thinking methodology in architectural education as an innovative tool of creativity formation of future architects]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia, 76, 63–70. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.63-70
Zhytkova, N. Yu. (2020). Syntez mystetstv yak orhanichna skladova estetychnykh yakostei arkhitektury [Synthesis of arts as an organic component of the aesthetic qualities of architecture]. Suchasna arkhitekturna osvita. Syntez mystetstv i harmonizatsiia arkhitekturnoho prostoru: Conference Proceedings (Kyiv, November 21. 2019) (pp. 54–56). Kyiv: KNUBA.
Zorko, A. Ye. (2011). Metodychni zasady roboty nad peizazhnym etiudom [Methodological principles of work on a landscape sketch]. Visnyk KhDADM: Seriia Obrazotvorche mystetstvo, 4, 117–120. Retrieved from https://visnik.org.ua/pdf/v2011-04-28-zorko.pdf
Kyrychenko, M. A., & Kyrychenko, I. M. (2002). Osnovy obrazotvorchoi hramoty [Fundamentals of fine arts]. Kyiv: Vyshcha shkola.
Konshyna, O. M. (2023). Suchasni tendentsii arkhitekturno-khudozhnoi tvorchosti ta aktualnist arkhitekturnoi osvity [Current tendencies of architectural and artistic creativity]. Arkhitekturno-khudozhnia osvita, 17, 344–353. https://10.31650/2707-403X-2023-17-344-353.
Makukha, T. V. (2023). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii u mystetskii osviti maibutnikh dyzaineriv i arkhitektoriv [Using digital technologies in the art education of future designers and architects]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, 122–129. Retrieved from http://www.vak.org.ua/index.php/visnyk/article/view/982.
Muntian, S., & Spasskova, O. (2024). Problema osvitlennia pry stvorenni khudozhnoho obrazu v siuzhetnii kompozytsii v umovakh pleneru [The problem of lighting when creating an artistic image in a plot composition in plein air conditions]. Fine Art and Culture Studies, 2, 86–91. https://10.32782/facs-2024-2-11.
Sova, O. (2017). Istorychnyi ohliad zarodzhennia khudozhnoi roboty na pleneri [Historical review of the origin of artistic work in plein air]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, 2, 227-235. Retrieved from https://surl.li/veoeqh.
Sova, O. S. (2017). Metodyka vykonannia peizazhu na pleneri [The method of using the sight-size technique for plein air landscape painting]. Naukovi pratsi. Pedahohika, 291(303), 124–127.
Fedoruk, V. (2011). Zhyvopys u navchalno-tvorchomu protsesi: aspekt pobudovy osvitlennia koloroformy [Painting in the educational and creative process: an aspect of constructing the illumination of the color form]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, 22, 131–149. Retrieved from https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/22/12.pdf.
Shevchuk, N. O. (2023). Problemy intehratsii tsyfrovoho mystetstva u pidhotovku arkhitektoriv-dyzaineriv [Problems of integrating digital art into the training of architects-designers]. Suchasni tekhnolohii mystetskoi osvity, 5, 70–77. Retrieved from https://artedujournal.lviv.ua/article/view/238921.
Avotiņa, A., Karlsone, I., Urdziņa Deruma, M., & Celmiņa Ķeirāne, A. (2023). Sketching as an external representation of thinking results and processes in education. Drawing: Research, Theory, Practice, 8(2), 295–310. https://doi.org/10.1386/drtp_00122_1
Yücel, A., Eribol, C., & Özdemir, M. (2024). Eskiz Yaparken Görsel ve Sözel Düşünmenin Yaratıcılığa Etkisinin İncelenmesi. Journal of FSMVU Faculty of Architecture and Design, 5(2), 107–125. https://doi.org/10.61807/babdergisi.1442874
Lee, C. (2023). Documenting Children’s Spatial Reasoning through Art: A Case Study on Play Based STEAM Education. Sustainability, 15(19), 14051. https://doi.org/10.3390/su151914051
Sanchis, A., Ibáñez, M., & Ramos, P. (2022). The perception of the environment through drawing in early childhood education: the case of the wetland of the Albufera in Valencia (Spain). Learning Environments Research, 25(3), 265–287. https://doi.org/10.1007/s42322-022-00101-5
