«Лілії, що розпускаються»… або прекрасні забаганки художнього стилю
DOI:
https://doi.org/10.32405/2308-8885-2024-1(111)-2-7Ключові слова:
звукообраз інструмента, тембр, клавесин, художній стиль, сюїта, концертАнотація
У статті з серії «Звукообраз музичного інструмента у ХХ столітті» висвітлюється актуальна проблема звукообразу музичного інструмента у сучасній культурі, піднімаються питання оновленого сприйняття музичного тембру, що пов’язано із новими тембровими комбінаціями, розширеними техніками гри, індивідуальними художніми рішеннями композиторів. У полі зору – клавесин, його традиційний «бароковий» статус та інтерпретація якостей цього інструмента в музиці ХХ століття. Твори Ф. Куперена, Ф. Пуленка, Д. Лігеті розглянуто в контексті тих художніх завдань, які торкаються індивідуальних рис авторського стилю та водночас несуть відбиток певних стилів або стильових напрямків епохи. Стаття може стати в нагоді викладачам мистецьких дисциплін для створення панорами сучасної інструментальної культури, яка активно розвиває виразові можливості інструментів у контексті полілогу зі стилями минулого.
Посилання
Antonova, O. H. (2020). Instrumentalnii kontsert u tvorchosti Fransisa Pulenka: proiektsii zhanru [Instrumental concert in the work of Francis Poulenc: Projections of the genre]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P.I. Chaikovskoho, 1(46), 44-55. https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198505
Zharkov, V. A. (2020). Podviina pryroda funktsionuvannia tembru v orkestrovykh tvorakh: interpretatsiinyi aspect [The dual nature of timbre functioning in orchestral works: an interpretive aspect]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P.I. Chaikovskoho, 129, 140-152. https://doi.org/10.31318/2522-4190.2020.129
Zhukova, O. A. (2009). Fortepianna tvorchist Fransisa Pulenka v konteksti frantsuzkykh klavirnykh tradytsii [The piano works of Francis Poulenc in the context of French piano traditions]. (PhD dissertation, Odesa).
Lysina, N. (2015). Rozkvit frantsuzkoi klavirnoi shkoly [The rise of the French piano school]. Retrieved from https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/19394/Lysina.pdf?sequence=1
Riabukha, N. (2014). Zvukoobraz v ispolnitelskom iskusstve: ot metafory k kategorii (etimologicheskii diskurs) [Sound image in performing arts: from metaphors to categories (etymological discourse)]. Problemy vzaiemodii mystetstva, pedahohiky ta teorii i praktyky osvity. Kohnityvne muzykoznavstvo, 40, 72-84. Retrieved from https://journals.uran.ua/kis/article/view/146971/146084
Svyrydenko, N. S. (2017). Stylistyka vykonannia starovynnoi muzyky na prykladi tvoriv I.S. Bakha [Stylistics of the performance of ancient music on the example of the works of J.S. Bach]. Kyiv: Kyivskii universytet im. B. Hrinchenka.
Shcherbak, O. D., & Lysina, N. I. (2010). Evoliutsiia klavirnoho mystetstva XVII–XVIII stolittia u tvorchosti frantsuzkykh klavesynistiv [Evolution of piano art in the 17th–18th centuries in the works of French harpsichordists]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova, 9(14), 95–101. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5777
Giovinazzo, J. (2002). Sets as a model for timbral objects. Mikropolyphonie, 4. Retrieved from http://farben.latrobe.edu.au/mikropol/volume4/vol4-1.html
Landowska, W. (1964). On music. Collected by Denise Restou. New York.
Floros, F. (1996). Gyorgy Ligeti: Jenseits von Avantgarde und Postmoderne. Wien: Verl. Lafite.
Mcadams, St., & Gordano, B. The perception of musical timbre. S. Hallam, I. Cross & M. Thaut (Eds.), The Oxford handbook of music psychology (pp.72-80) London: Oxford University Press.
Schneider, H. (2016). Comment situer le Concert champêtre? L. Kayas & H. Lacombe (Eds.), Du langage au style: Singularités de Francis Poulenc (pp. 203–222). Paris: Societe francaise de musicologie.
