Слухання музики: методичні аспекти роботи викладача музики
DOI:
https://doi.org/10.32405/2308-8885-2023-3(109)-21-27Ключові слова:
слухання музики, заклади спеціалізованої музичної освіти, методичні аспекти організації слухання музики, метод «вслуховування» в музикуАнотація
У статті висвітлюється роль та методи організації слухання музики з учнями закладів спеціалізованої музичної освіти, що передбачає роботу з музичними артефактами. Означені питання поширюються на організацію цього виду діяльності в межах різних дисциплін («Слухання музики», «Музична література», «Українське та світове музичне мистецтво») у закладах спеціалізованої музичної освіти.
З власного багаторічного педагогічного досвіду роботи узакладах спеціалізованої музичної освіти авторкою презентовано прийоми, які реалізують концептуальні положення, розроблені колективом авторів-викладачів теоретичного відділу Львівського державного музичного ліцею ім. С. Крушельницької (м. Львів, Україна) у методично-програмному забезпеченні комплексу музично-історичних дисциплін («Слухання музики», «Музична література», «Українське та світове музичне мистецтво») узакладах спеціалізованої музичної освіти - на підгрунті національного музичного мистецтва і у інтеграції його з іншими видами мистецтва та з врахуванням наступності у змісті і у методиці викладання предметів музично-історичного циклу від 1-го по 11-й (12-й) класів. Комплекс програм відповідає наскрізним умінням та ключовим компетентностям Нової української школи.
Для ефективного освітнього процесу доцільно поєднувати комплементарні форми роботи, спрямовані на виховання в учнів необхідних умінь та навичок творчого підходу до слухання і прочитання музичних текстів.
Посилання
Berehova, O. M. (2017). Tendentsii vizualizatsii v suchasnii instrumentalnii akademichnii muzytsi v aspekti muzychnoi komunikatsii [Visualization trends in modern instrumental academic music in the aspect of musical communication]. Kulturolohichna Dumka, 11, 35-45.
Bekh, I. D. (2018). Osobystist na shliakhu do dukhovnykh tsinnostei [Personality on the way to spiritual values]. Kyiv – Chernivtsi: Bukrek.
Verkhovynets, V. (1990). Teoriia ukrainskoho tantsiu [Theory of Ukrainian dance]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity [State standard of primary education]. (2018). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-n
Dzhin, Zh. (2019). Pratsi myslyteliv Davnoho Kytaiu yak svidchennia stanovlennia muzychnoi pedahohiky, estetyky ta krytyky [The works of ancient Chinese thinkers as evidence of the formation of musical pedagogy, aesthetics and criticism]. Ukrainska muzyka, 3–4 (33–34), 117-124.
Levchuk, L. (Ed.). (2010). Estetyka [Aesthetics:]. (3rd ed). Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury.
Komarovska, O. A. (2018). Mystetski dosiahnennia uchniv: shcho i yak otsiniuiemo [Artistic achievements of students: What and how to evaluate]. Mystetstvo ta Osvita [Art and Education], 4(90), 2-6.
Nazar, L. I. (Ed.), Kobryn, N. V., Shevchuk, S. I., Kholevinska, Ya. I., & Stepan, O. M. (2018). Metodychno-prohramne zabezpechennia kompleksu muzychno-istorychnykh dystsyplin: Slukhannia muzyky. Muzychna literatura. Ukrainske muzychne mystetstvo. Svitove muzychne mystetstvo [Methodological and program support of the complex of music and historical disciplines: Listening to music. Musical literature. Ukrainian musical art. World musical art.]. Kyi: Melosvit.
Motorna, O. S., & Serdiuk, O. P. (2021). Muzychne spryimannia: aktyvni sposoby «spilkuvannia» z muzychnym tvorom [Music perception: active methods of “communication” with a musical work]. Mystetstvo ta Osvita [Art and Education], 3(101), 13-18.
Pavlyshyn, S. V. (1989). Tvorchi portrety ukrainskykh kompozytoriv. V. Sylvestrov [Creative portraits of Ukrainian composers. V. Silvestrov]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Padalka, H. (2008). Pedahohika mystetstva (Teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin) [Pedagogy of art (Theory and teaching methods of artistic disciplines)]. Kyiv: Osvita Ukrainy.
Rybalka, V. V. (1996). Psykholohiia rozvytku tvorchoi osobystosti [Psychology of creative personal development]. Kyiv: IZMN.
Romanishyna, T. (Antropova). (2000). Kontseptsiia muzychno-estetychnoho vykhovannia B. L. Yavorskoho (kyivskyi period diialnosti) [The concept of musical and aesthetic education of B. L. Yavorskyi (Kyiv period of his activity)]. Kyivske Muzykoznavstvo, 5, 130–139.
Samoilenko, O. (2021). Muzychno-movna svidomist yak istorychnyi ta psykholohichnyi fenomen: tvorchi konektsii i teoretychni prolongatsii [Musical and linguistic consciousness as a historical and psychological phenomenon: Creative connections and theoretical extensions]. O. I. Samoilenko (Ed.), Novi vikhy rozvytku kultury i mystetstva u XXI stolitti. Lviv-Torun: Liha-Pres
Typovi osvitni prohramy elementarnoho pidrivnia [Typical educational programs of the elementary sub-level]. (n. d.). Retrieved from https://www.dnmczkmo.org.ua/osvitni-programy
Kholevinska, Ya. (2017). Psykholohichni zasady rozvytku tvorchoi osobystosti na urokakh slukhannia muzyky [Psychological foundations of creative personal development at lessons of listening to music]. Molod i Rynok, 3, 127-131.
Chekan, Yu. (2009). Intonatsiinyi obraz svitu [Intonational image of the world]. Kyiv: Lohos.
Uchyła-Zroski, J. (n. d.). Muzyka w środowisku szkolnym dziecka [Music in a child’s environment]. Retrieved from https://rebus.us.edu.pl/bitstream/20.500.12128/885/1/Uchyla_Zroski_Muzyka_w_srodowisku_szkolnym_dziecka.pdf
