Мистецтво та освіта. №
1 (79), 2016
Анотації

Щолокова О. П. Науково-методичні засади удосконалення процесу навчання учнів на уроках світової художньої культури
У статті розкриваються науково-методичні засади удосконалення навчання світової художньої культури учнів 9–11-х класів, що обумовлюється розвитком сучасної педагогіки мистецтва, центрованої навколо особистості, формування її художньої свідомості та творчих здібностей. Наголошується на впровадженні педагогічних технологій, які ґрунтуються на пріоритетах особистісно-зорієнтованого, культурологічного і діалогічного підходів і реалізуються загальними (бесіда, порівняння і зіставлення, узагальнення) і спеціальними (художньо-педагогічна драматургія; драматизація, «зруйнування», «емоційне зараження», «забігання вперед і повернення до вивченого матеріалу») методами художньо-педагогічного впливу на учнів. Доцільним бачиться використання диспутів, захистів рефератів, конференцій як форм, що поглиблюють знання учнів, виховують якості, збагачують життєві компетенції та естетично виховують старшокласників.
Ключові слова: науково-методичні засади, навчання світової художньої культури, старшокласники, загальні та спеціальні методи, форми.
 
Комаровська О.А.  Мистецька освіта: глибина й багатогранність
Стаття присвячена взаємодії загальноосвітнього навчального закладу і школи естетичного виховання. Розглянуто специфіку освітніх просторів цих навчальних закладів, спроектованих на особливості набуття мистецької освіти: художньо-освітнього, художньо-естетичного; спільним і стрижневим суб’єктом є учень, який навчається одночасно в обох закладах. Доведено, що взаємодія просторів породжує синергетичний ефект, втілений у новому типі простору – культурно-мистецькому, що проілюстровано на прикладах.
Ключові слова: спеціалізована мистецька освіта, загальна мистецька освіта, школа естетичного виховання, мистецький освітній простір, учень-суб’єкт, мистецька взаємодія.
 
Олексюк О.М. Динаміка типів наукової раціональності в розвитку мистецької педагогіки
У статті розкриваються характерні особливості класичного, некласичного та постнекласичного типів раціональності в мистецькій педагогіці та окреслюються ціннісні пріоритети в розвитку сучасної мистецької освіти. З’ясовано, що з позиції некласичних уявлень мистецька освіта є не тільки цілеспрямованим, а й ціннісно-орієнтаційним процесом формування знань, способів діяльності, творчого досвіду та культурного самовизначення особистості. Автор дійшла висновків, що на сучасному етапі вступає у фазу стабілізації постнекласичне осмислення мистецької педагогіки, особливістю якого є партнерська рівноправність глобального та локального. Для стабілізації цих процесів необхідними стають усталені ціннісні засади – їх розробка в поєднанні з концептуалізацією освітніх стандартів може розглядатися як перехід до нового типу наукової раціональності в мистецькій освіті.
Ключові слова: освітня парадигма, постнекласична мистецька педагогіка, концепції художнього світогляду, антропологічна педагогіка, синергетика.

Мережко Ю.В. Формування художніх смаків молодших школярів на прикладах національної вокальної спадщини
У статті висвітлено питання формування художніх смаків учнів початкової школи засобами вивчення національної вокальної спадщини. Розкрито сутність поняття «художній смак молодшого школяра» та педагогічні методи формування усталених художніх смаків дітей на прикладах ознайомлення з високохудожніми зразками національної вокальної музики на уроках музичного мистецтва. Запропоновані методи роботи з учнями (еталонна демонстрація вокального твору, художні аналогії між творами вокального і образотворчого мистецтв, унаочнення знань вихованців і спонукання їх до зосередженого сприймання музичних творів, творчі завдання) будуть корисними вчителям і студентам у музично-педагогічній діяльності.
Ключові слова: художній смак, молодші школярі, національна вокальна спадщина.
 
Паньків Л.І.Формування мистецьких орієнтацій старшокласника як вектор духовного розвитку особистості
В статті актуалізовано проблему формування мистецьких орієнтацій старшокласників у контексті особистісно зорієнтованої освіти. Окреслено сутність феномена «мистецьких орієнтацій» як цілісної поліфункціональної системи динамічного характеру, що зумовлюється певними особистісними цінностями та ідеалами в мистецтві, відображає здатність суб’єкта до цілісного усвідомлення й переживання явищ художньої культури та готовність до художньо-творчої діяльності. У структурі мистецьких орієнтацій виокремлено три підсистеми (когнітивну, емоційну, діяльнісну), визначено функції мистецьких орієнтацій в духовному розвитку особистості. Розглянуто особливості духовного розвитку старшокласника в процесі мистецького навчання.
Ключові слова: мистецтво, духовність, особистість, мистецька освіта, старшокласники, мистецькі орієнтації.
 
Просіна О. В. Формування інноваційної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі методичної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах
У статті розкрито сутність поняття інноваційна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва, визначено її компоненти: особистісний, когнітивний, практичний, рефлексивний. Доведено необхідність набуття інноваційної компетентності, зокрема в процесі методичної підготовки у вищих навчальних педагогічних закладах. Для визначення структури та змісту поняття «інноваційна компетентність» охарактеризовано чотири підходи: функціональний, особистісний, культурологічний, віртуальний.
Ключові слова: майбутні вчителі музичного мистецтва, інноваційна компетентність, компоненти інноваційної компетентності.
 
Рагозіна В. В. Вчимось творити у митців: методика художньо-творчої діяльності дитини
У контексті проблеми ознайомлення дошкільників з художніми творами у статті висвітлюються сучасні тенденції мистецької практики дошкільних навчальних закладів і закладів культури, форми й методи залучення дітей до пізнання світової та вітчизняної художньої спадщини минулого й сучасності. Презентовано курс занять «Картини творимо самі» для використання в умовах ДНЗ і в родинному вихованні. Курс розроблений за стрижневою авторською методикою художньо-творчої діяльності старших дошкільників, що ґрунтується на використанні дітьми манери та мотивів творчості відомого митця (художника, скульптора, дизайнера, архітектора та ін.) у створенні власних робіт.
Ключові слова: старші дошкільники, авторська методика художньо-творчої діяльності дошкільників, курс занять «Картини творимо самі».
 
Марчук Ж. С. Ознайомлення з мистецтвом архітектури в початковій школі: методи і прийоми
У статті окреслено питання важливості ознайомлення з мистецтвом архітектури в початковій школі в межах уроків образотворчого мистецтва, проаналізовано змістове наповнення чинної програми з образотворчого мистецтва для початкової школи в аспекті тем з архітектури. Автором розглянуто і запропоновано різні види методів, доцільних під час ознайомлення з архітектурою, – словесні (розповідь, пояснення, бесіда, словесний інструктаж), наочні (демонстрація, ілюстрація, спостереження. педагогічний малюнок), практичні (завдання, вправи,) проблемно-пошукові (прийом пошуку прихованих помилок), метод дидактичної казки та наведено рекомендації щодо їх впровадження в практику роботи з учнями 1–4-х класів на прикладі конкретних різнотематичних уроків з образотворчого мистецтва. Рекомендації будуть корисними для педагогів образотворчого мистецтва, учителів початкових класів.
Ключові слова: мистецтво архітектури, учні початкової школи, уроки образотворчого мистецтва, методи і прийоми навчання.
 
Прима І. В. Акварельний живопис у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю
У статті актуалізується проблема навчання акварельного живопису в позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю (школах мистецтв). Автор висвітлює особливості організації навчання живопису, подає структуру заняття з курсу «Живопис» для молодших школярів та етапи роботи зі створення простого натюрморту. У процесі виконання практичних завдань вихованці ознайомлюються з основними поняттями образотворчого мистецтва, пізнають можливості живопису у відображенні навколишнього світу, набувають технічних умінь та опановують послідовність зображення предметів і об’єктів. Практичні рекомендації автора будуть корисними для педагогів навчальних закладів різних типів, а також для початківців, які вивчають техніку живописного зображення.
Ключові слова: позашкільні навчальні заклади художньо-естетичного профілю, образотворче мистецтво, молодші школярі, акварельний живопис.
 
Сова О. С. Система навчальних завдань з пленерної практики майбутніх учителів образотворчого мистецтва
У статті висвітлено значення творчої пленерної практики, яка є складовою навчального процесу художньо-педагогічного вищого навчального закладу. Представлено систему завдань навчально-творчої практики «Пленер», які допомагають формуванню фахової компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Аргументується необхідність побудови системи завдань з пленеру за принципом «від простого до складного». Обґрунтовується важливість дотримання методично-грамотного виконання творчих робіт.
Ключові слова: вчитель образотворчого мистецтва, живопис, пленерна практика, пейзаж.
 
Бикова О.В. Організація дитячого хореографічного фестивалю як одна з педагогічних умов розвитку творчих здібностей майбутніх учителів хореографії
На основі аналізу наукових джерел розкрито сутність поняття «фестиваль» як форми організаційно-художнього заходу, конкретизовано мету сучасних хореографічних фестивалів та їхні особливості. Автор розглядає залучення студентів – майбутніх учителів хореографії – до організації та проведення дитячих хореографічних фестивалів як одну з педагогічних умов розвитку індивідуальних творчих здібностей. У структурі підготовки хореографічного фестивалю наголошено на важливості опрацювання положення та анкети учасника, розробки макетів нагород та творчо-показових елементів. Стаття буде корисною для керівників дитячих хореографічних об’єднань та вчителів хореографії.
Ключові слова: фестиваль, майбутні вчителі хореографії, дитячий хореографічний фестиваль, індивідуальні творчі здібності.

Новикова Н. В. Технології оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках художньої культури
У статті висвітлено деякі аспекти проблеми контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів 9–11-х класів на уроках художньої культури. Автор розглядає основні форми та методи поточного, тематичного й підсумкового оцінювання учнів, самооцінювання старшокласниками своєї компетентності, подає типологію різнорівневих домашніх завдань, знайомить із розробленою системою тематичного й підсумкового тестування з художньої культури (рівень стандарту, профільний рівень). Технології оцінювання навчальних досягнень старшокласників апробовані автором у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів і пропонуються вчителями художньої культури до широкого використання.
Ключові слова: художня культура, технології контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів, тестові завдання.