Розвиток традиційних ремесел у ХVII–ХVIII століттях як передумова становлення художньої освіти в Україні

  • А М Никифоров кандидат педагогічних наук, викладач Сумської художньої школи імені М. Г. Лисенка, м. Суми, Україна, novatatara@gmail.com

Анотація

УДК 377/378.09 : 74/75 (477) ’’18/193’’

Статтю присвячено висвітленню розвитку традиційних ремесел у ХVII–ХVIII століттях у контексті їхнього впливу на становлення художньої освіти в Україні. Особливості розвитку ремесел розглянуто на прикладі художнього деревообробництва як одного з найбільш поширених різновидів ремісничого виробництва та кустарних промислів. Виокремлено пріоритетні напрями художньої деревообробки: архітектурно-будівельний, оздоблення екстер’єру, облаштування інтер’єру, речі побутового вжитку, предмети церковного начиння, вироби господарського користування, військові обладунки, прикраси, іграшки, дерев’яні форми для вибійки, відтискування кахлів, пряників, печива тощо.

Ключові слова: мистецька освіта, традиційні ремесла, народні промисли, художня обробка деревини.

 

Никифоров А. М., кандидат педагогических наук, преподаватель Сумской художественной школы имени М. Г. Лысенко, г. Сумы, Украина, novatatara@gmail.com

Развитие традиционных ремесел в ХVIIХVIII столетиях как предпосылки становления художественного образования в Украине

Статья посвящена изложению истории развития традиционных ремесел ХVII–ХVIII столетий в контексте их влияния на становление художественного образования в Украине. Особенности развития ремесел рассмотрено автором на примере художественной деревообработки, как одного из наиболее распространенных видов ремесленного производства и кустарного промысла. Выделены приоритетные направления художественной деревообработки: архитектурно-строительное, отделка экстерьера, обустройство интерьера, предметы церковной утвари, вещи бытового потребления, изделия хозяйственного пользования, военные доспехи, украшения, игрушки, деревянные формы для набивки, оттисков изразцов, пряников, печенья.

Ключевые слова: художественное образование, традиционные ремесла, народные промыслы, художественная обработка древесины.

 

A.M. Nykyforov, PhD, Teacher of Sumy Art School named after M. H. Lysenko, Sumy, Ukraine, novatatara@gmail.com

Development of traditional crafts in the XVII–XVIII centuries as a precondition for artistic education in Ukraine

The article is devoted to development of traditional crafts in XVII – XVIII centuries in the context of influence on formation of artistic education in Ukraine. The author analyses the peculiarities of development of handicrafts by the example of artistic woodworking as one of the most commonly used varieties of handicrafts. The priority directions of artistic woodworking are the following: church and liturgical  objects (carved iconostases, analagion, icons, hand crosses, monstrances, candlesticks); architectural construction (sub-gallery, galleries, porches, etc.); exterior decoration (cornices, doors); interior arrangement (beds, tables, benches, chests, chairs, shelves, cabinets, cradles and other furniture); household utensils (bowls, plates, mortars, salt cellars, salad bowls, dough mixers, etc.); household goods (spinning wheel, sled, carriage, yoke, etc.); military body armour, jewellery, toys; wooden shapes for squeezing of tiles, gingerbreads, biscuits, etc. It is noted that masters of the highest category made objects on individual orders or even their own creative idea, for example: sculptural compositions, sculptures on animalistic subjects, complex church iconostases and many other things that nowadays are filled up the treasures of museum and private collections.

It is concluded that artistic education of the XVII – XVIII centuries was at the level of family education among artisans. Involving children in manufacturing was widely practiced in home-schooling. The growing number of cities-centres of cultural and economic life has led to the development of artistic crafts and handicrafts. Taking into account artistic and industrial achievements of this period, later, in the XIX century, a network of institutions of artistic education was built.

Key words: artistic education, traditional crafts, folk crafts, artistic woodworking.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Авер’янова Н. М. Образотворче мистецтво як чинник національного виховання особистості (українознавчий аналіз) : автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.12. Київ, 2007. 17 с.
  1. Козловська І. М. Особливості інтеграції у професійній підготовці майбутніх фахівців народних художніх промислів / І. А. Козловська, Т. Д. Якимович. Нові технології навчання. 2014. Вип. 81. С. 31–35.
  2. Самойленко Г. Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у другій половині XVII–XVIII століття / Г. Самойленко, С. Самойленко. Ніжин : Видавництво «НДУ», 2007. 241 с.
  3. Сердюк І. Полкових городов обивателі : історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII століття. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2011. – 304 с.
  4. Мартиненко Д. В. Розвиток національного шкільництва на Лівобережній та Слобідській Україні у XVIII столітті : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Суми, 2014. 282 с.
  5. Перейма Л. Громадські музеї Львівщини у ХХІ столітті: напрямки діяльності. Музей – платформа суспільного діалогу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів : Історичний музей, 2018. С. 374–392.
  6. Тимків Б. Формування художньої етнокультури студентів засобами народного декоративно-прикладного мистецтва. Народне мистецтво. № 1/2. С. 54–55.

 

References

  1. Averianova, N. M. (2007). Obrazotvorche mystetstvo yak chynnyk natsionalnoho vykhovannia osobystosti (ukrainoznavchyi analiz) [Fine art as a factor of national education of a personality (Ukrainian studies analysis)] (Doctoral dissertation, Kyiv).
  2. Kozlovska, I. M., & Yakymovych, T. D. (2014). Osoblyvosti intehratsii u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh fakhivtsiv narodnykh khudozhnii promysliv [Features of integration in the professional training of future specialists of folk arts]. Novi Tekhnolohii Navchannia, 81, 31–35.
  3. Samoilenko, H., & Samoilenko, S. (2007). Rozvytok kultury na Pivnichnomu Livoberezhzhi Ukrainy u druhii polovyni XVII – XVIII stolittia [Development of culture on the northern left bank of Ukraine in the second half of the XVII – XVIII centuries]. Nizhyn: Vydavnytstvo «NDU».
  4. Serdiuk, I. (2011). Polkovykh horodov obyvateli: istoryko-demohrafichna kharakterystyka miskoho naselennia Hetmanshchyny druhoi polovyny XVIII stolittia [Regimental town’s inhabitants: Historical and demographic characteristics of the urban population of the Hetmanate of the second half of the XVIII century]. Poltava: TOV «ASMI».
  5. Martynenko, D. V. (2014). Rozvytok natsionalnoho shkilnytstva na livoberezhnii ta slobidskii Ukraini u XVIII stolitti [Development of national schooling on the left bank and Sloboda Ukraine in the XVIII century] (Doctoral dissertation, Sumy).
  6. Pereima, L. (2018). Hromadski muzei Lvivshchyny u XXI stolitti: napriamky diialnosti [Public museums of Lviv region in the XXI century: Directions of activity]. In Muzei – platforma suspilnoho dialohu: Conference Proceedings (pp. 374–392). Lviv: Istorychnyi muzei.
  7. Tymkiv, B. (2004). Formuvannia khudozhnoi etnokultury studentiv zasobamy narodnoho dekoratyvno-prykladnoho mystetstva [Formation of artistic ethno-culture of students by means of folk arts and crafts]. Narodne Mystetstvo, 1/2, 54–55.

 

Стаття надійшла до редакції 02.06.2019 р.

Опубліковано
2019-08-05