Кен Робінсон про творчість, особистісний розвиток та якісну освіту

  • Світлана Олександрівна Ганаба доктор філософських наук, професор кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної академії імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна, sveta_ganaba@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-4373-7075

Анотація

УДК 37. 015. 31 : 159.923.2 : 37.014.6 (Кен Робінсон)

https://doi.org/10.32405/2308-8885-2021-1(99)-2-5

Осмислення потенціалу освіти як індикатора й каталізатора суспільних змін зумовлює пошук нових світоглядно-ціннісних, теоретико-методологічних засад. У цьому процесі релевантними є досвід британського освітянина Кена Робінсона. Засадничою ідеєю його міркувань є розуміння освіти як органічного середовища людини у якому розкривається її внутрішній потенціал. Спрямованість освіти на розвиток особистості й набуття нею низки компетенцій дозволять зменшити академізм та формалізм у навчальних практиках. Її якість визначатиметься не лише рівнем набутих юнь, а й можливістю їх переосмислювати й відмовлятися на користь нових.

Ключові слова: освіта, творчість, особистісний розвиток, якісна освіта, людина, креативне мислення.

 

Svitlana Oleksandrivna Hanaba, Doctor of Philosophy, Professor, Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio-Economic Disciplines of the National Academy of the State Border Academy named after Bohdan Khmelnytsky, Khmelnytsky, Ukraine;

sveta_ganaba@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-4373-7075

 

Ken Robinson on creativity, personal development and quality education

 

Understanding the potential of education as an indicator and catalyst for social change determines the search for new worldview-value, theoretical and methodological principles. The experience of the British educator Ken Robinson is relevant in this process. The basic idea of ​​his reasoning is the understanding of education as an organic human environment in which his inner potential is revealed. The true vocation of education should be focused on helping people to acquire life and professional competencies. Their relevance and significance is due to the need to develop worldviews and values ​​of man, the level of his socialization and so on. The focus of education on the development of personal potential and the acquisition of a number of competencies, including social, such as civic consciousness, the ability to communicate effectively and self-education will reduce academicism and formalism in educational practices. Its quality will be determined not only by the level of acquired young people, but also by the opportunity to rethink them and give up in favor of new ones. The role of self-education and the ability to self-organize and plan educational activities is growing. In general, the personalization of education will help those who are learning to understand the world and identify inner talents in order to realize themselves as individuals. By nature, man has the ability to create and is therefore open to alternative ways of seeing, thinking and acting. It is clear that this process is not created according to certain set parameters, but is created directly in the process of activity. Its productivity depends on a person's ability to constructively relate to a variety of ideas and their interpretations, showing the ability to perceive and analyze diverse and even contradictory information, express and defend their own position, make informed decisions and more. Important in the development of modern education is the development of critical thinking. It is about thinking in alternatives, which takes into account the complexity and multifaceted nature of the subject of knowledge. A critical thinker is sensitive to the context, ie to checking the criteria for relevance and possibility of change in each case. It allows other alternatives and arguments if they are consonant with the problem under consideration. Ken Robinson's views are in line with the basic ideas of modernization of Ukrainian education, and therefore can serve as a theoretical asset that will shape its priorities for further progress.

Key words: education, creativity, personal development, quality education, person, creative thinking.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

  1. Ганаба С. О. Школа як середовище розвитку дитини : рецензія на книгу: Джон Тейлор Гатто. Зброя масового навчання. Мандрівка вчителя темними світами обов’язкового шкільництва. Львів : Літопис, 2016. Філософія освіти. № 1. С. 259–269.
  2. Ганаба С., Пантелєєв К. Творчість як свобода: концептуальні ідеї та практичні стратегії. Зб. наук. праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2020. № 2. С. 347–358.
  3. Робінсон К. Освіта проти таланту. Сила творчості / пер. з англ. Ганна Лелів. Львів : Літопис, 2017. 256 с.
  4. Робінсон К., Лу Ароніка. Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту / пер. з англ. Ганна Лелів. Львів : Літопис, 2016. 258 с.
  5. Сорос Дж. Я знаю, про що говорю… (Фрагменти з книги «Утвердження демократії»). Постметодика. № 2. С. 3–7.
  6. Филипенок С. А. Перестройка личностного опыта в процессе творчества. Творчество: эпистемологический анализ. Москва : ИФ РАН, 2011. С. 112–122.
  7. Шевчук Д. Чому потрібна революція у школі? : рецензія на книгу: Кен Робінсон і Лу Ароніка. Школа майбутнього. Революція у вашій, що назавжди змінить освіту. Львів : Літопис, 2016. Філософія освіти. № 2 (19). С. 275–283.

 

References:

 

  1. Hanaba, S. O. (2018). Shkola yak seredovyshche rozvytku dytyny. Retsenziia na knyhu: Dzhon Teilor Hatto «Zbroia masovoho navchannia. Mandrivka vchytelia temnymy svitamy oboviazkovoho shkilnytstva». [School as an environment for child development. Book review: John Taylor Gatto “Weapons of mass training. A teacher’s journey through the dark worlds of compulsory schooling” (Lviv: Litopys, 2016). Filosofiia Osvity, 1, 259–269.
  2. Hanaba, S., & Pantielieiev, K. (2020). Tvorchist yak svoboda: kontseptualni idei ta praktychni stratehii [Creativity as freedom: Conceptual ideas and practical strategies]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky, 2, 347–358.
  3. Robinson, K. (2017). Osvita proty talantu. Syla tvorchosti [Education versus talent. The power of creativity]. Lviv: Litopys.
  4. Robinson, K., & Aronika, L. (2016). Shkola maibutnoho. Revoliutsiia u vashii shkoli, shcho nazavzhdy zminyt osvitu [School of the Future. A revolution in your school that will change education forever]. Lviv: Litopys.
  5. Soros, Dzh. (1996). Ya znaiu, pro shcho hovoriu… (Frahmenty z knyhy “Utverdzhennia demokratii”) [I know what I’m talking about) (Excerpts from the book “The assertion of democracy”)]. Postmetodyka, 2, 3–7.
  6. Filipenok, S. A. (2011). Perestroika lichnostnogo opyta v protsesse tvorchestva [Restructuring of personal experience in the creative process]. E.N. Kniazev (Ed.), In Tvorchestvo: epistemologicheskii analiz (pp. 112–122). Moscow: IFRAN.
  7. Shevchuk, D. (2016). Chomu potribna revoliutsiia u shkoli? Retsenziia na knyhu: Ken Robinson i Lu Aronika. Shkola maibutnoho. Revoliutsiia u vashii, shcho nazavzhdy zminyt osvitu [Why do we need a revolution in school? Book review: Ken Robinson and Lou Aronika. School of future. A revolution in yours that will forever change education (Lviv: Litopys, 2016). Filosofiia Osvity, 2 (19), 275–283.

 

Стаття надійшла до редакції 28.01.2021 р.

Опубліковано
2021-03-16