Натюрморт цифрового формату: художня постановка, композиція, імітація та стилізація

  • Микола Олександрович Пічкур кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри образотворчого мистецтва, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань, pmo65@ukr.net

Анотація

https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-4(98)-42-49

УДК 37: 373+378 (74–77)

Актуалізовано проблему студіювання цифрового формату натюрморту в процесі формування основ образотворчої грамотності і творчого розвитку суб’єктів педагогічного процесу в системі неперервної мистецької освіти. Розкрито різновиди натюрморту за змістом і формою, засобами виразності та ступенем складності, розроблено алгоритм його натурної постановки й фотозйомки за вибором типу композиційної побудови на прикладах класичного живопису, що ілюстровано добіркою відповідних репродукцій. Визначено сукупність навчально-творчих завдань з виконання натюрморту методами цифрової імітації графічних, живописних і декоративних технік.

Ключові слова: мистецька освіта; образотворче мистецтво; натюрморт цифрового формату; натурна постановка; фотозйомка; композиція; імітація; стилізація.

 

Пичкур Николай Александрович, кандидат педагогических наук, доцент, профессор кафедры изобразительного искусства, Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, г. Умань, Украина, pmo65@ukr.net

Натюрморт цифрового формата: художественная постановка, композиция, имитация и стилизация

Актуализировано проблему изучения цифрового формата натюрморта в процессе формирования основ изобразительной грамотности и творческого развития субъектов педагогического процесса в системе непрерывного художественного образования. Раскрыто разновидности натюрморта по содержанию и форме, средствам выразительности и степени сложности; разработан алгоритм его натурной постановки и фотосъемки по выбору типа композиционного построения на примерах классической живописи, что иллюстрировано подборкой соответствующих репродукций. Определена совокупность учебно-творческих задач по выполнению натюрморта методами цифровой имитации графических, живописных и декоративных техник.

Ключевые слова: художественное образование; изобразительное искусство; натюрморт цифрового формата; натурная постановка; фотосъемка; композиция; имитация; стилизация.

 

Mykola Oleksandrovych Pichkur, PhD, Associate Professor, professor at Fine Art Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine,  pmo65@ukr.net

Digital Still Life Painting: Art Production, Composition, Imitation and Stylization.

The article actualizes the problem of digital still life painting teaching while forming the basis of descriptive competence and skillful creative development of pedagogical process participants. It usually happens in the system of continuing art education and is to include the combination of traditional teaching methods and modes and innovative computer technologies. The difference and common features of man-made and digital type of drawing, painting and decorative still life composition has been describes. The following fact has been proven: the use of traditional ways of art work in the described genre and its digital technologies is appeared to be rather effective integrative approach to pupils and students art teaching but in case of traditions and innovations succession.

The article aims to highlight still life painting types of content, form, means of expressiveness and complexity rate. The author has developed the algorithm of its natural production and photography of the composition structure type on classical painting samples. They are illustrated with a number of appropriate copies including authorial schemes. The article demonstrates a complex of educational writings on still life painting production with the methods of digital imitation of graphic (a pencil, pen, coal), pictorial (watercolor, oil, pastel) and decorative (applicative, stained and batik stylization) techniques. The following fact has been stated: accomplishment of these tasks on distant learning of would-be fine art teachers at Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University proved for them to be absorbed by the painting and reach art works of high quality. It is concluded that this method is to be implemented to the point in other branches of continuing art education system; it is to be also adapted to the appropriate conditions and age possibilities of pedagogical process participants.

Key words: art education; fine art; digital still life painting; natural production; photography; composition; imitation; stylization.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

  1. Бондаренко С. Д. Цифровий фотодизайн як художня технологія інформаційного суспільства. Проблеми розвитку міського середовища. 2011. Вип. 5– С. 30–34.
  2. Ерохин С. В. Эстетика цифрового компьютерного изобразительного искусства. Москва:Алтейя, 2010. 429 с.
  3. Зорко А. Є. Натюрморт у класичному живописі та академічній художній освіті. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2011. Вип. 25. С. 36–43.
  4. Кириченко О. І. Digital art як інтерактивна форма освоєння сучасного культурного простору в теорії та практиці художньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. Вип. 176. С. 91–95.
  5. Латышев А. А. Компьютерные технологии в процессе обучения композиции в живописи. Научное мнение. № 10–1. С. 199–204.
  6. Пічкур М. О., Сотська Г. І., Демченко І. І., Король А. М.,Гордаш А. М.Митець інформаційного покоління: академічна і цифровапарадигма образотворчої підготовки у вищій школі.Інформаційні технології і засоби навчання. Т. 79. № 5. С. 296–312.
  7. Прищенко С. В., Сенчук Т. В. Художньо-естетичні аспекти фотографіки. Культура і сучасність. 2019. № 1. С. 134–
  8. Прохоров С. А. Дизайн: применение компьютерной техники в процессе обучения живописи на пленэрной практике в контексте архитектурно-дизайнерской подготовки в высшей школе. Мир науки, культуры, образования. 2011. № 2 (27). С. 30–34.
  9. Свинобоева Т. И., Решетова М. В. Художественная фотография: принципы построения композиции. Проектная культура и качество жизни. 2020. № 18. С. 58–
  10. Шпагина И. С., Габриэлян Л. И. Цифровая живопись в обучении. Среднее профессиональное образование. 2020. 2 (254). С. 19–
  11. Faber C. H. Digital Drawing Tablet to Traditional Drawing on Paper: A Teaching Studio Comparison. In Proc. IASDR ’09. 2009. P. 2485–2492.
  12. Pijet André. Traditional Versus Digital: How Do We Preserve the Teaching of Drawing in the Digital Age? URL: https://pijet.com/2013/03/29/traditional-versus-digital-how-do-we-preserve-the-teaching-of-drawing-in-the-digital-age/ (дата звернення: 11.08.2020).
  13. Road Map for Arts Education. URL: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/CLT/pdf/Arts_Edu_RoadMap_en.pdf (дата звернення: 16.08.2020).
  14. Seoul Agenda: Goals for the Development of Arts Education. URL: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/CLT/pdf/Seoul_Agenda_EN.pdf (дата звернення: 16.08.2020).

 

References:

  1. Bondarenko, S. D. (2011). Cyfrovyj fotodyzajn yak xudozhnya texnologiya informacijnogo suspilstva [Digital photodesign as an artistic technology of the information society]. Problemy rozvytku miskogo seredovyshha, 5–6, 30–34.
  2. Erohin, S. V. (2010). Estetika cifrovogo kompyuternogo izobrazitelnogo iskusstva [Aesthetics of digital computer art] Moskva: Altejya.
  3. Zorko, A. Ye. (2011). Natiurmort u klasychnomu zhyvopysi ta akademichnii khudozhnii osviti [Still life in classical painting and academic art education]. Visnyk Seriia: Mystetstvoznavstvo, 25, 36–43.
  4. Kyrychenko, O. I. (2019). Digital art yak interaktyvna forma osvoyennya suchasnogo kulturnogo prostoru v teoriyi ta praktyci xudozhnoyi osvity [Digital art as an interactive form of mastering modern cultural space in the theory and practice of art education]. Naukovi zapysky. Seriya: Pedagogichni nauky. Kropyvnyczkyj: RVV CzDPU im. V. Vynnychenka: 176 (pp. 91–95).
  5. Latyishev, A. A. (2014). Kompyuternyie tehnologii v protsesse obucheniya kompozitsii v zhivopisi [Computer technologies in the process of teaching composition in painting]. Nauchnoe mnenie, 10–1, 199–204.
  6. Pichkur, M. O., Sotska, G. I., Demchenko, I. I., Korol, A. M., Gordash, A. M. (2020). Mytecz informacijnogo pokolinnya: akademichna i cyfrova paradygma obrazotvorchoyi pidgotovky u vyshhij shkoli [Artist of the information generation: academic and digital paradigm of art training in higher education]. Informacijni texnologiyi i zasoby navchannya, 79, 5, 296–312.
  7. Pryshhenko, S. V., Senchuk, T. V. (2019). Xudozhno-estetychni aspekty fotografiky [Artistic and aesthetic aspects of photography]. Kultura i suchasnist, 1, 134–141.
  8. Prohorov, S. A. (2011). Dizayn: primenenie kompyuternoy tehniki v protsesse obucheniya zhivopisi na plenernoy praktike v kontekste arhitekturno-dizaynerskoy podgotovki v vyisshey shkole [Design: the use of computer technology in the process of teaching painting in open air practice in the context of architectural and design training in higher education]. Mir nauki, kulturyi, obrazovaniya, 2 (27), 30–34.
  9. Svinoboeva, T. I., Reshetova, M. V. (2020). Hudozhestvennaya fotografiya: principy postroeniya kompozicii [Artistic photography: principles of composition]. Proektnaya kultura i kachestvo zhizni, 18, 58–72.
  10. Shpagina, I. S., Gabrielyan, L. I. (2020). Tsifrovaya zhivopis v obuchenii [Digital painting in teaching]. Srednee professionalnoe obrazovanie, 2 (254), 19–23.
  11. Faber, C. H. (2009). Digital Drawing Tablet to Traditional Drawing on Paper: A Teaching Studio Comparison. In Proc. IASDR ’09 (pp. 2485–2492).
  12. Pijet André. Traditional Versus Digital: How Do We Preserve the Teaching of Drawing in the Digital Age? Retrieved from: https://pijet.com/2013/03/29/traditional-versus-digital-how-do-we-preserve-the-teaching-of-drawing-in-the-digital-age/
  13. Road Map for Arts Education. Retrieved from: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/CLT/pdf/Arts_Edu_RoadMap_en.pdf
  14. Seoul Agenda: Goals for the Development of Arts Education. Retrieved from: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/CLT/pdf/Seoul_Agenda_EN.pdf

 

Стаття надійшла до редакції 01.11.2020 р.

Опубліковано
2020-12-01