Мистецтво і виховання. Роль чеснот і катарсису у вихованні людини

  • Павел Скшидловски доктор наук хабілітований, професор, професор Державного вищого професійного училища, м. Хелм, Республіка Польща, pskrzydl@gmail.com

Анотація

УДК 7: 37:[179.9:159.964.222]

https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-1-2-9

Виховання та освіта людини представляють інтерес для різних дисциплін (соціальних, гуманітарних, експериментальних, природничих та богословських наук). Процес виховання людини важкий, не убезпечений від багатьох помилок, у тому числі й від неефективності. Помилки виховання постають із помилок самої людини, її індивідуального, сімейного та соціального життя. Правильне та моральне виховання може бути забезпечене також через мистецтво.

Чесноти роблять людину доброю, а також добрими і людські дії. Сила чеснот, проявлена ​​в потрібний момент, а також задоволення і радість, які вони дарують людині через дії, породжені чеснотою, створюють можливість для існування хорошої людини, створення добродійної громади та позитивних політичних дій. Саме тому виховання – це процес, який допомагає людині стати доброчесною, а прямим наслідком чеснот є добра, красива і духовна людина, яка живе красиво і достойно.

Моральна досконалість людини, реалізована за допомогою чеснот, отримує значну підтримку в галузі культури. Ця підтримка – мистецтво, представлене театром, живописом, скульптурою, танцями, поезією, літературою та іншими сферами художньої діяльності. Вони, по суті, є матеріалізацією людської любові та людських знань. Їхній вплив на людину не тільки величезний, а й багатозначний.

На основі класичної філософії, слідуючи арістотелівській традиції, катарсис виникає як внутрішня людська трансформація, фактично охоплює все моральне та духовне життя людини. Катарсис слід розглядати з точки зору духовної метаморфози людини. Ця трансформація включає людський інтелект (поле людського пізнання), людську волю (поле любові та прийняття людських рішень), а також всю багату сферу емоційних переживань людини.

Ключові слова: виховання, освіта, класична філософія, чесноти, катарсис, мистецтво.

         

Скшидловски П., доктор наук хабилитированый, профессор, профессор Государственного высшего профессионального училища, г. Хелм, Республика Польша, pskrzydl@gmail.com

Искусство и воспитание. Роль добродетелей и катарсиса в воспитании человека

Воспитание и образование человека представляют интерес для различных дисциплин (социальных, гуманитарных, экспериментальных, естественных и богословских наук). Процесс воспитания человека тяжелый, подвержен многим ошибкам, в том числе и неэффективности. Ошибки воспитания возникают из ошибок самого человека, его индивидуальной, семейной и социальной жизни. Правильное и моральное воспитание может быть обеспечено также через искусство.

Добродетели делают человека добрым, а также добрыми и действия человека. Сила добродетелей, обнаруженная в нужный момент, а также удовлетворение и радость, которые они дарят человеку через действия, порожденные добродетелью, создают возможность для существования хорошего человека, создания хорошей общины и позитивных политических действий. Именно поэтому воспитание – это процесс, который помогает человеку стать добродетельным, а прямым следствием добродетелей является хороший, красивый и духовный человек, живущий красиво и достойно.

Нравственное совершенство человека, реализованное при помощью добродетелей, получает значительную поддержку в области культуры. Эта поддержка - искусство, представленное театром, живописью, скульптурой, танцами, поэзией, литературой и другими сферами художественной деятельности. Они, по сути, является материализацией человеческой любви и человеческих знаний. Их влияние на человека не только огромно, но и многозначно.

На основе классической философии, следуя аристотелевской традиции, катарсис возникает как внутренняя человеческая трансформация, фактически охватывает всю моральную и духовную жизнь человека. Катарсис следует рассматривать с точки зрения духовной метаморфозы человека. Эта трансформация включает человеческий интеллект (поле человеческого познания), человеческую волю (поле любви и принятия человеческих решений), а также всю богатую сферу эмоциональных переживаний человека.

Ключевые слова: воспитание, образование, классическая философия, добродетели, катарсис, искусство.

 

PSkrzydlewski, Dr hab., professor Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa, Chełmie, Poland, pskrzydl@gmail.com

Art and upbringing. The role of virtues and catharsis  in the upbringing of man

Human upbringing and education are of interest to various disciplines (social, humanities, experimental, natural and theological sciences). The upbringing process is difficult, exposed to many mistakes,including  ineffectiveness. Errors of upbringing are borning  from mistakes of a person himself, his individual, family and social life. Proper and authentic upbringing can also be provided through art.

The virtues make a man kind, and they make human actions also kind. The strength of virtue (firmiter), revealed at the right moment of action, as well as the pleasure and joy they give to man because of actions caused by virtue, are an opportunity for the existence of a good man, creating a good community, and good political action. Upbrinding is, therefore, a process of making man virtuous, and the direct fruit of virtues is a good, beautiful and real man, who lives beautifully and well.

Human moral perfection of a person, realized through virtues, receives significant support in the field of culture. This support is art, or more precisely, fine arts represented by theater, painting, sculpture, dance, poetry, literature and other fields of artistic activity. They are, in essence, a materialization of human love and human knowledge. Their impact on human being is not only huge, but also multiple.

On the basis of classical philosophy, following the Aristotelian’s tradition, catharsis appears as an internal human transformation, in fact covering the entire moral and spiritual life of a man. Katharsis as a person's transformation should be seen in terms of a spiritual metamorphosis of man. This transformation includes the human intellect (the field of human cognition), the human will (the field of love and human decision-making), as well as the entire rich sphere of human’s emotional experiences.

Key words: upbringing, education, realistic classical philosophy, virtues, catharsis, art.

 

References

  1. Aquinas, Thomas St. Summa Theologica, I-II, q. 49-70.
  2. Aquinas, St. Thomas. Summa Theologica, II-II.
  3. Aquinas, St. Thomas (1963). Summa theologiae. Cura et studio P. Caramello, vol. 1. Torino 1963 I–II q. 91 a. 6.
  4. Arystoteles. (1449). Poetyka, b 20-30.
  5. Dobrzanowski, E. S. (2003). Cnoty społeczne. In Jean Paul II, A. Zwoliński (Ed.). Encyklopedia nauczania społecznego (pp. 68-76).
  6. Gajda, J. (1989). Sofiści.
  7. Chłodna-Błach, I. (2016). Od paidei do kultury wysokiej. Filozoficzno-antropologiczne podstawy sporu o kulturę. Lublin.
  8. Gmurowski, A. (1934). Doskonałość chrześcijańska w myśl zasad św. Tomasza z Akwinu. Gniezno.
  9. Górski, K. (1936). Wychowanie personalistyczne. Poznań (pp. 9-23).
  10. Jaeger, W. (2001). Formowanie się człowieka greckiego. Warszawa (pp. 767-904).
  11. Kalinowski, W. (1923). Etyka. Podręcznik szkolny dla klas wyższych. Poznań, Warszawa, Wilno, Lublin.
  12. Kiereś, B. (2015). U podstaw pedagogiki personalistycznej. Filozoficzny kontekst sporu o wychowanie. Lublin.
  13. Kiereś, H. (2006). Człowiek i sztuka. Antropologiczne wątki problemu sztuki. Lublin.
  14. Kiereś, H. (1993). Czy szuka jest autonomiczna?
  15. Kiereś, H. (2001). U podstaw życia społecznego. Personalizm czy socjalizm?
  16. Krąpiec, M. A. (2003). Dziecko osobą dojrzewającą. In J. Wilk (Ed.), Stulecie dziecka – blaski i cieni: Vol. 1 (pp. 19-24).
  17. Krąpiec M. A. (2005). Mieć świadomość celu wychowania. Zeszyty Edukacyjne, 3, 9-19.
  18. Krąpiec, M. A. (1994). Prawa człowieka i ich zagrożenia. Człowiek w Kulturze, 3, 5-109.
  19. Krąpiec, M. A. (2005). Rodzina – szkoła – społeczność dla dobra osoby. Służyć Prawdzie, 11, 16–19.
  20. Krąpiec, M. A. (1991). U podstaw rozumienia kultury.
  21. Krąpiec, M. A. (2005). Rodzina – szkoła – społeczność dla dobra osoby. Służyć Prawdzie, 11, 16–19.
  22. Krom, M. P. (2014). Civic Virtue. Aquinas on Piety, Observance, and Religion. Proceedings of the American Catholic Philosophical Association, Vol. 88, (pp. 145-153).
  23. Kowalczyk, S. (2004). Maryniarczyk, A. Powszechna encyklopedia filozofii: Vol. 5 (pp. 716-719). Lublin.
  24. Maryniarczyk, A. (2007). Źródła dehumanizacji współczesnej kultury i polityki. In P. Jaroszyński (Ed.), Polityka a religia. Przyszłość cywilizacji Zachodu (pp. 15-32). Lublin.
  25. Oliveira, T. (2013). Thomas Aquinas and social virtues of piety and respect: an outlook, of the history of education. Retrieved from http://periodicos.uem.br/ojs/index.php/ActaSciEduc/article/view/18906/pdf
  26. Prymat osoby nad rzeczą. Z okazji 30 rocznicy powstania Wydziału Filozofii Chrześcijańskiej KUL 7 III 1976, Retrived from http://www.nonpossumus.pl/nauczanie/ homilie.php,11.VIII 2017).
  27. Skrzydlewski, P. (2018). Ontyczne i społeczne podstawy pedagogii rodzinnej. Studium z filozofii wychowania i edukacji, Gdańsk.
  28. Szacki, J. (1980). Spotkania z utopią.
  29. Usowicz, A. (1946). Tomistyczna sublimacja uczuć w świetle nowożytnej psychologii. Cracow.
  30. Usowicz, (1939). Układ cnót  i wad w związku z życiem uczuciowo-popędowym u Arystotelesa i św. Tomasza z Akwinu. Cracow.
  31. Woroniecki, J. (1939). Czynnik umysłowy w cnotach i wadach. Szkoła Chrystusowa, 8, 65-78.
  32. Woroniecki, J. (1986). Katolicka etyka wychowawcza: Vol. 1.
  33. Wright, J. J. (1967). Patriotism. In New Catholic Encyclopaedia: Vol. 10. New York: McGraw-Hill Book Company. ( 1102).

 

Стаття надійшла до редакції 11. 01. 2020 р.

Опубліковано
2020-02-19